Думка воду п’є, а одвага – мед!

Ïå÷àòü

«В міру медом угостили – набрався розуму і сили», «Мед п’є, або кайдани тре», «Медом води не попсуєш» - це лише маленька частка з величезної кількості поетичних порівнянь, якими уславлюють в народі солодкий бджолиний продукт. Переважна більшість таких зразків безпосередньо стосується меду як трунку. Природно виникає запитання: чому в народі так шанований був цей напій? Вживання медопродукту і трунку відоме за найдавніших часів майже в усіх народів. Як стверджують мовознавці, слово «мед» у перекладі з грецької означає «напій», приготовлений з дріжджами через варіння – «п’янкий трунок». Ще в давній грецькій міфології стверджувалося, що амброзія (їжа богів) і нектар (медовий напій) нібито наділяли верховників вічною юністю і безсмертям.

питний мед

Про величезне значення медових напоїв говорить і той факт, що рецептура їх виготовлення завжди трималася під великим секретом. Важливу роль відігравали напої і у слов’ян. Без цілющих трунків не відбувалося жодне обрядове дійство. Ще в дохристиянські часи, як згадує іноземний мандрівник Ібн-Русте, у рік по небіжчикові руські племена беруть кухлів зо двадцять меду, несуть на могилу і всією родиною розпивають. Медові напої широко використовувалися не лише у поминальних обрядах, але й в побуті. За свідченнями літописця Нестора, до Володимира Великого напередодні прийняття християнства приїздили численні іноземні посли, щоб запропонувати князеві однієї з наймогутніших країн Європи прийняти їхню віру. Серед таких представників був і повпред від магометанства. Вислухавши гостя, котрий найпривабливіше змальовував переваги своєї віри над іншими, київський князь з огляду на те, що магометанство забороняє вживати будь-які традиційні напої, зокрема медовий, відхилив пропозицію посла, зіславшись, що в «Руси есть веселое питье, не можемъ бес того быти».
Медові напої, крім ритуальних обрядодійств використовувались як лікувальні мікстури. М. Костомаров з цього приводу писав, що «Бенкети влаштовували після будь-якої народної події, особливо після перемог… Щонеділі князь організовував бенкет при дворі. Учасників пригощали м’ясом тварин і дичиною, рибою, овочами, а пили вино, мед… Він був національним напоєм.»
Але традиційний медовий напій зажив слави ще за Святослава. Ним скріплювали мирні угоди між державами, частували послів і вирішували важливі торговельні контракти. Цьому сприяв так званий шлях «з варяг у греки». Кожен, хто проїздив ним, вважав за честь придбати знаменитої «руської медівки», слава про яку розходилася у багатьох країнах. (З книги Василя Скуратівського «Кухоль меду»).
Громадська спілка «Дніпровський пасічник»запрошує завітати на найбільшу ярмарку-фестиваль меду в м. Дніпрi, парк Л. Глоби з 11 по 19.08.2018 р. Кожен день з 9.00 до 19.00 вам надається можливість продегустуватиі придбати різноманітні види меда, медівки та інші продукти бджільництва з нашої та інших областей України. На протязі заходу будет проведено освячення меду в честь свята медового Спасу, а також відкриті дегустаційні конкурси меду і медівки!

Метки: «Дніпровський пасічник», мед
Loading...