Дієві реформатори – успішні проекти

Разом із журналістами з різних регіонів України кореспондент «Днепра вечернего» вирушила в прес-тур «Досвід реформ на Буковині», що був організований в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні». Ми бачили яскраві приклади реалізації реформи місцевого самоврядування в Чернівецькій області, відвідали процвітаючі об’єднані територіальні громади, були свідками розвитку успішних бізнес-проектів в ОТГ. Також побували на офіційних прийомах в Чернівецькій облдержадміністрації та мерії, зустрілися із колегами-журналістами буковинських ЗМІ та бізнес-елітою міста Чернівці.

Територія нових можливостей
Нашу команду гостинно приймали у Чернівецькій облдержадміністрації, де нашими спікерами стали: заступник голови Чернівецької ОДА Ігор Богатирець, директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької облдержадміністрації Віктор Подорожній та радник з децентралізації Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Тарас Прокоп.
Держслужбовці розповіли журналістам про особливості реформи децентралізації на Буковині:
- На сьогодні в області створено 33 повноцінні об’єднані територіальні громади, і ще дві знаходяться на стадії створення. До кінця року їх буде 35. Наші ОТГ щокварталу показують результати збільшення матеріальних надходжень. Вони навчилися заробляти та ефективно використовувати кошти, цінують кожну копійку, яка надходить до їхнього бюджету, і мають можливості для соціально-економічного розвитку. Якщо перші роки свого об’єднання громади подавали проекти по латанню доріг та на поточний капітальний ремонт приміщень, то сьогодні вони вже розробляють, подають та реалізовують проекти, які спрямовані на розвиток бізнесу, - розповів Ігор Богатирець.

1
Одна з особливостей розвитку буковинських ОТГ в тому, що більшість з них знаходиться на специфічній території, де більше 30 % земель заліснені, і близько
16 % мають статус гірських населених пунктів. Та навіть в таких умовах громади є дієвими.
Також область унікальна тим, що на її території проживає багато національних меншин (польське, румунське, молдавське населення). Найчастіше спостерігається така тенденція, що місцевості, де щільно проживають національні меншини, не хочуть між собою об’єднуватися. А ось на Буковині якимось дивом довели протилежність цієї тенденції.
-Ми раді, що у нас цей процес пішов навпаки. Можна сказати, що громади, де живуть різні національності, навіть стали такими «локомотивами» для реформ. Різні національності в нас не ворогують, а навпаки об’єднуються в громади (наприклад, румунські села об’єднуються з українськими).
І таких є 14 громад із 33 утворених, - відзначив Віктор Подорожній.
У кожної громади є великій потенціал, можливості розвитку і процвітання. Також існує здорова конкуренція щодо залучення інвесторів.
-В нас є нова Мамаївська громада, яка знаходиться біля Чернівців. Вона має тюльпанове поле, недавно там проходив фестиваль тюльпанів. Скоро в них має відкритися м’ясопереробний комбінат на 200 робочих місць, - поділився з нами новинами Тарас Прокоп. - Також керівники громади ведуть переговори щодо відкриття великого аквапарку на території ОТГ. Так що в Мамаївцях під Чернівцями може з’явитися свій аквапарк. Також планується створення Індустріального парку. Дуже активно розвивається садівництво, створюються агропромислові виробництва, залучаються іноземні інвестори. Знаходиться в процесі будівництва гідроакумулююча електростанція, яка буде однією з найбільших в Європі. Так що можна з упевненістю заявити, що наші громади – це територія нових можливостей.

Регіональні  медіа можуть бути успішними
Вищевказане гасло стало темою нашої приємної зустрічі із редактором популярної у Чернівцях газети «Молодий буковинець» Богданом Загайським.
В умовах, коли друковані ЗМІ ледве виживають, «Молодий буковинець» є успішним та прибутковим виданням. Багатьма аспектами своєї діяльності це видання нагадує наш «Днепр вечерний». Буковинські журналісти теж прагнуть доносити інформацію, яка цікава саме читачеві, а не суто журналістам чи чиновникам.
Пан Богдан переконаний, що з таким підходом до справи друковані видання ще довго будуть жити на Україні.

2
-Це залежить від того, наскільки ми будемо вкладати в газети не тільки матеріальні ресурси, а свій розум, душу і щирі емоції. Бо якщо не любиш професію, то навряд чи буде успіх. Повинні бути драйв, захоплення, енергія.
Головний редактор розповів, що «Молодий буковинець» починав свою діяльність як звичайне комсомольське видання. А в 1991 році трудовий колектив став співвласником газети. Ближче до 1998 року видавці перейшли на бізнес-модель американського формату. Почали писати на злободенні теми, що були цікаві саме читачам. Залишилися працювати ті журналісти, які змогли перейти на нову модель роботи. Зараз газета виходить 2 рази на тиждень, її тираж - 25 000 примірників. «Молодий буковинець» активно продається у міських кіосках з пресою та має багато передплатників. До того ж, нещодавно народилися нові проекти - виходять всеукраїнські додатки «Добрий порадник», «Доброго здоров’я», «Добрі рецепти».
-Ми впевнені, що регіональна преса може й повинна бути успішною, - підкреслює Богдан Загайський. - Останні роки нам було нелегко: із-за подорожчання паперу довелося підняти ціну на підписку та роздрібну (зараз газета коштує 6 гривень), та трохи втратити в тиражі. Та на сьогодні газета сама заробляє гроші, добре працюють журналісти та рекламна служба. В нас немає спонсорів, колись нам пропонували стати газетою облради і облдерждміністації. Але ми зрозуміли, що з владою треба бути на відстані, і відмовились від цього. Зараз у нас є угоди про інформаційну співпрацю з державними органами влади на засадах реклами. Але це копійки в порівнянні з нашими витратами. Крім газети ми займаємось ще сайтом, і тут конкуренція жорсткіша. Нам доводиться воювати на два фронти: друкованому і он-лайн. Нас у місті добре знають, але ми все одно мусимо вкладати кошти у маркетинг: замовляємо радіо- та телеканалам рекламні ролики та анонси газети, проводимо різні акції та розіграші призів серед читачів. Газета для нас – не просто продукт для заробляння грошей, це наша соціальна місія - забезпечувати суспільство достовірною інформацією.

Відверто із мером
В рамках прес-туру ми відвідали Чернівецьку міську раду, де попросили мера міста Чернівці Олексія Каспрука відверто розповісти про насущні проблеми та труднощі міста, про дії та досягнення міської влади.
Треба сказати, що окрім питань покращення життя міста місцевій владі доводиться вирішувати ще й внутрішні проблеми, бо існує постійне протистояння між депутатами та мером.
У липні минулого року в результаті цього конфлікту пана Каспрука було усунуто з посади, а цією весною він повернувся за рішенням суду. І це протистояння триває.
-Маючи конфлікт з певними владно-бізнесовими групами депутатів, я намагаюся черпати підтримку у співпраці з громадським організаціями та активістами, - сказав журналістам Олексій Каспрук.

3
Пан Каспрук розповів, що Чернівці пишаються аеропортом, який має статус міжнародного і щоденне сполучення з Києвом. Місто регулярно отримує певні інвестиції, є відносно жвава торгівля, суттєво зріс експорт в країни Європейського союзу.
Журналістів хвилювало питання доступності міських об’єктів для людей з обмеженими можливостями, в тому числі самої міської ради.
-Ми проектуємо нові проекти доступності. Зараз, наприклад, працюємо над тим, щоб запустити у міській раді ліфт, бо це пам’ятка архітектури національного значення, і зробити підйомник не так легко. На наших кабінетах є таблички зі шрифтом Брайля, організовується доступність виборчих дільниць для людей з інвалідністю.
Особисто мене цікавило питання, як зберігаються у історичних Чернівцях архітектурні пам’ятки.
Пан Каспрук відповів, що над цим питанням в раді працює відділ охорони культурної спадщини.
-Розробляються методички з рекомендаціями, як треба проводити ремонти історично цінних будівель. Труднощі в тому, що власники історичних будівель все частіше намагаються зробити проекти якомога простіше, що шкодить архітектурним пам’яткам. Наприклад, забудовники утеплюють старовинні фасади без узгодження. Ми штрафуємо їх та змушуємо переробляти руйнівні проекти, - розповів мер Чернівців.

Школа чернівецького бізнесу
Ще одним нашим цікавим спікером стала бізнес-леді Марія Порчук, яка у свій час була депутатом міської ради та займала посаду заступника мера з економічних питань. Зараз Марія очолює міську громадську організацію «Чернівецький бізнес-центр», якій виповнилося вже 20 років.
За увесь цей час організацією було реалізовано 113 цікавих проектів за участю міжнародних донорів.
Цікаво, що саме «Чернівецький бізнес-центр» допомагав створити такий бізнес-проект як апітерапевтичний оздоровчий центр «Мивіра», про який ми писали в минулому номері нашого видання.
Експерти бізнес-центру допомагають громадам Чернівецької області створити необхідні бізнес-проекти, аналізуючи, що саме їм не вистачає. Наприклад, крім апітерапевтичного центру в різних громадах були створені СТО, туристичне агентство, івент-агентство, школа англійської мови, дизайн-студія, кабінет комп’ютерної діагностики, майстерня з пошиву та ремонту одягу.
-Ми навчаємо людей, деталізуємо їхні бізнес-ідеї, допомагаємо презентувати бізнес та слідкуємо за його розвитком та успішністю, - відзначила Марія Порчук.
Пані Марія з гордістю розповіла про проект, над яким зараз працює її команда.
-Зараз ми пишаємось проектом, який реалізовуємо в рамках програми Євросоюзу та в партнерстві з Чернівецькою міською радою. Він називається «Модернізація вуличного освітлення Чернівців». Загальний кошторис проекту - 1 мільйон 543 тисячі євро. Проект вбачає заміну більш ніж 4 тисяч світильників, 123 кілометрів кабелів вуличного освітлення, побудову автоматизованої системи управління вуличним освітленням і використання в деяких районах міста альтернативних видів джерел – сонячних світильників. Проект направлений на комфортність громадян та на їхню безпеку, а також на економію і екологічність, бо це зменшує викиди вуглекислого газу. Таким чином ми теж вкладаємо частку в боротьбу зі змінами клімату та глобальним потеплінням.
Нещодавно «Чернівецький бізнес-центр» отримав нагороду (такого собі Оскара) за проект просування гірського екологічного туризму - за збереження карпатської спадщини, українських лісів, за збереження автентичності Карпат і Буковини. Ці ідеї були визнані кращими серед проектів транскордонних програм.

4

Юлія КЛИМЕНКО

Метки: Буковина