Заплатить за того парня. Какие квази-налоги платят украинцы

В сфере бытовой техники пора отменить отчисления за "частную копию" и требование получать заключения санитарно-эпидемиологической экспертизы. (Укр.)

Представники державних органів часто говорять про інвестиційний клімат та необхідність його покращення.
Говорять не дарма, адже привабливий інвестиційний клімат є необхідною передумовою розвитку економіки та покращення життя громадян.
Такі розмови тривають не один рік, але суттєвих покращень поки нема.
Про це свідчать підсумки регулярних досліджень Європейської бізнес-асоціації щодо індексу інвестиційної привабливості, який відображає стан справ у цьому сегменті за оцінками перших осіб українських компаній.
Звичайно, формування сприятливого бізнес-клімату та покращення інвестиційного іміджу держави — нелегка справа, яка потребує тривалого часу. Проте я переконана, що кожна індустрія може виділити кілька нескладних рішень, реалізація яких матиме значний вплив на умови ведення бізнесу.
Це може бути скасування "безкоштовного" листа-підтвердження від того чи іншого органу, скасування квазі-податку або перегляд якоїсь застарілої процедури. Водночас хочу запевнити, що я не прихильник тотальної дерегуляції. Вважаю, що регуляція повинна проводитися, але якісно та ефективно.
Думаю, є ініціативи, які всі підтримують, але за реалізацію яких ніхто не хоче братися через "непопулярність" або необхідність внесення змін до законодавства.
Так, у сфері побутової техніки та електроніки такими спрощеннями можуть стати скасування відрахувань за "приватну копію" та скасування необхідності отримувати висновки санітарно-епідеміологічної експертизи.
Мабуть, не всі знають, що до вартості планшетів, мобільних телефонів, телевізорів та низки інших товарів включається збір за так звану авторську копію. Це передбачено законом про авторське право та постановою уряду.
Цей збір є квазі-податком, який сплачує споживач за можливість зробити копію якоїсь пісні за допомогою того чи іншого пристрою. Ці кошти отримують організації колективного управління (ОКУ), які пізніше повинні розділити їх між авторами.
Така система сплати відрахувань формувалася ще в доцифрову епоху, коли за допомогою, наприклад, відеоплеєрів вдома робилися копії на відеокасети. Сучасна ж техніка — планшети чи телефони — здійснює відтворення творів переважно онлайн без їх запису на сам пристрій.
Крім того, боротьба з інтернет-піратством приводить до того, що все більше споживачів сплачують за ті чи інші твори безпосередньо авторам на основі прямого договору через інтернет. Я часто замовляю електронні книги онлайн. При цьому мені не шкода заплатити гроші, бо є розуміння, що вони дійдуть до автора.
Виникає багато питань до звітності ОКУ щодо зібраних і розподілених коштів. Невідомо, скільки коштів збирається, скільки розподіляється між авторами, а також за яким принципом відбувається цей "розподіл".
Крім того, більшість виробників за допомогою спеціальних засобів, наприклад DRM, обмежують можливість техніки копіювати чи переглядати твори.
Інвестувавши у розвиток та впровадження цієї технології, виробники потім відмовляються додатково сплачувати відрахування за таке обладнання. Проте ОКУ продовжують вимагати у виробників та імпортерів сплачувати відрахування за будь-яке обладнання, перелічене в урядовій постанові.
Це призводить до судових позовів проти відомих брендів та створює негативний імідж держави в очах іноземних інвесторів. Таким чином, скасування цього збору може стати знаком для інвесторів, що в Україні відбуваються зміни на краще.
Іншим позитивним сигналом могло б стати скасування необхідності отримувати висновки санітарно-епідеміологічної експертизи (висновки СЕЕ). В Євросоюзі вимоги до техніки, електроніки та низки інших непродуктових товарів встановлюються директивами та регламентами, у них нема висновків СЕЕ.
В Україні ж європейську систему вимог вмонтовують у стару систему. Для техніки та електроніки прийнято близько 20 технічних регламентів, розроблених на основі директив ЄС. Скасовувати висновки СЕЕ для цієї групи товарів ніхто не поспішає.
Держпродспоживслужба сформувала перелік товарів, для яких не потрібно буде отримувати висновки СЕЕ. Європейська бізнес-асоціація підтримала необхідність ухвалення такого рішення і запропонувала включити в перелік низку інших товарів.
Звісно, це не знімає необхідності комплексного вирішення питання та внесення змін до закону про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.
На жаль, сподівань на швидкі законодавчі зміни небагато. Отже, виробники техніки, електроніки та багатьох інших товарів і далі звертатимуться в Держпродспоживслужбу, витрачатимуть час і гроші на непотрібні документи.
Поки в Україні існують такі перешкоди для бізнесу, говорити про сприятливий бізнес-клімат чи покращення інвестиційної привабливості держави неможливо. Вірю, що нам вдасться вирішити ці проблеми. Хотілося б зробити це якомога швидше і не відчувати себе при цьому Дон Кіхотом, який бореться з вітряками.

менеджер комитета бытовой электротехники Европейской бизнес-ассоциации
Метки: бытовая техника, налоги
Loading...
Loading...