Вибори та «гречка»

Чи можна перекладати відповідальність за підкуп виборців на самих виборців? Зараз дуже багато розмов про це. Хтось вважає, що виборці однаково винні, бо самі ж беруть гроші, товари, послуги від кандидатів. І за продаж свого голосу мають нести кримінальну відповідальність.

Хочу застерегти від таких думок. Бо вони заводять у глухий кут. Я особисто дуже критично ставлюся до механізмів посилення відповідальності виборців, які продають свій голос «за гречку». Давайте дивитися правді в обличчя: це відбувається не тому, що виборець такий поганий. Причина інша - злидні. Люди поставлені в такі умови, що не можуть відмовитися, коли їм пропонують ці принизливі виборчі подачки.

Я вважаю, що боротися треба не з виборцем. Дуже чітко уявляю собі ситуацію, яка виникне, якщо в умовах тотальних злиднів почнуть жорстко карати людей за продаж голосу. Це просто спровокує пошук нових моделей підкупу, які стануть невразливими з точки зору права. Удосконалення дійде до такого рівня, що держава взагалі не зможе впливати на цей хитрий процес. Так триватиме безкінечно. І це стане катастрофою правової моделі у виборчому праві.

Тому не треба погрожувати виборцям кримінальною відповідальністю. Треба долати бідність і це стане відповіддю на проблему.

Але водночас дійсно має бути посилений контроль за політиками, які сиплять грошима і гречкою. У цьому плані пропоную рухатися у двох напрямках. Перший – це власне удосконалення відповідальності штабів, кандидатів, політичних сил, партій, блоків і так далі. Другий напрямок – посилення ролі правової держави в питаннях контролю за ходом виборів, сили судової системи.

За останні виборчі кампанії в Україні згадайте хоч один випадок, коли політики по-справжньому були покарані судом за підкуп виборців. Очевидно, що у нас слабка правова і судова система. А корупція сильна. Корінь проблеми передусім там. Але точно не у виборцях, які поставлені перед спокусою продати свій голос.

Роман Безсмерний

Loading...