Тяжка ноша для більшості

За 5 років стало зрозуміло, одне: свободи потребують далеко не всі. Для більшості - це тяжка ноша і зовсім не цінність, за яку варто боротися.

Більшість потребує рамок і визначеності. Як діти.

Діти сильно виснажуються від необхідності ухвалювати рішення і нести за них відповідальність.

Народ - великою мірою теж дитя. Жорстоке, часом безмозке, а часом дуже мудре і завжди сентиментальне.

Йому себе жахливо жаль і хочеться хоч якоїсь поваги. Зараз у нього нарешті з’явився добрий дядя, який з телевізора каже: всі проблеми не від того, що ви такі, проблеми від того, що життя таке! Платіжки після цього приходити щомісяця не припиняють, але на душі все ж легше. Та й добрих дядь тепер все більше. І майже не лізе звідусіль ота «агресивна меншість», серед якої неясно, хто святий, а хто просто злодій.

Словом, не «свободу не спинити», а «свободу - не нав‘язати». І про це свідчить вся українська історія, коли придивитися до неї пильніше.

Тетяна Даниленко, тележурналістка

Facebook авторки