Ресурсне прокляття

У моїй вчорашній статті була висунута пропозиція до президента та його оточення поділитися владою. Дивна пропозиція, враховуючи, що вони з такою наполегливістю її концентрували і щойно досягли в цьому великих успіхів.

Але є одне але. Багато наших співвітчизників мають в голові лінійну модель «що більше — то краще». В їхньому уявленні це повною мірою стосується будь-яких ресурсів: грошей, влади, людей, нафти, картоплі чи патронів. Насправді управлінці знають, що модель ця нелінійна і виглядає таким чином (горизонтальна вісь — кількість ресурсів, вертикальна — результат, ефективність їх використання).

ресурс

До певної міри збільшення ресурсу дає кращий результат, а далі починається раптовий і неприємний спад, аж до повного колапсу.

 

Наведу кілька прикладів, частина з них навмисне загострена.

 

Бізнесовий приклад. Вам потрібні гроші для розвитку вашого бізнесу. Можна їх запозичити чи залучити інвесторів. Нема грошей — зовсім погано, нема розвитку. Залучили трохи грошей — тепер краще, можна розвиватися. Залучили трохи більше грошей — можна розвиватися швидше. Залучили дуже багато грошей — не вистачить грошового потоку на виплату відсотків по кредиту чи дивідендів інвесторам. Закривайте лавочку.

 

Побутовий приклад. Ви жінка, і у вас є лише одна пара туфель. Сумно, співчуваємо. У вас десяток пар туфель, різні кольори та моделі. Набагато краще, тепер є що взути у різних випадках, під різні сукні тощо (але не завжди, треба ще кілька пар). У вас тридцять пар туфель. Набагато краще; правда, тепер вони займають чимало місця, але ви почуваєтеся впевнено. У вас триста пар туфель (а квартира та сама). Тепер все стало проблематичним: де їх тримати? Як за розумний час знайти потрібну пару?

 

Військовий приклад. Ви командуєте піхотною частиною і просите танки для підкріплення позиції. Нема танків — погана ситуація. Кілька танків набагато краще. Шістдесят танків? Дуже добре, але виникає купа логістичних проблем, до того ж супротивник вирішує, що на цій ділянці готується наступ, і починає нервувати. Шістсот танків? Катастрофа, вони забивають всі дороги, з’їдають всі ресурси і являють собою чудову мішень для ворога.

 

Менеджерський приклад. Вам треба виконати певний проект, досить великий, але маєте лише двох співробітників. Нереально, ви просите ще. Тепер у вас десять. Набагато краще. Але уявіть, що тепер у вас їх сто. З’являється купа управлінських проблем, які займають все більше часу. Розподіл завдань, контроль, конфлікти. З’являються ієрархії, бо ви не здатні керувати сотнею людей самостійно. Управлінські проблеми віднімають переважну частину вашого часу, на сам проект залишається все менше. Уявіть, у вас тисяча людей на той самий проект. Все, колапс, приїхали.

 

Часто, дуже часто наявність надмірної кількості ресурсів становить велику і нерозв’язну проблему, замість того, щоб покращувати бажаний результат. В макроекономіці навіть існує поняття «ресурсного прокляття».

 

Влада є також ресурсом — вона же потрібна не сама по собі, а для досягнення певних цілей (обговорення цілей президента і його команди виходить за рамки цієї статті, бо ресурсне прокляття діє незалежно від цілей). Здається, що більше влади, то краще можна досягти своїх цілей. Але ні. І прикладів того чимало.

 

От і живіть тепер із цим.

Валерій Пекар

site.ua