Незмінно програє той, хто розглядає море як дуже широкий «кріпосний рів» між собою і сусідом

--BBC: Тож чи будуть українські військові кораблі ще намагатися пройти через Керченську протоку?

-- О.Т.: Так. Це для нас принципово. Якщо ми зупинимось і відступимо, то Росія фактично виконає своє завдання по захопленню Азовського моря, пред'явить світу самовизначені нові морські кордони в Чорному морі, де-факто легалізувавши окупацію Криму...

А тепер А.К.: В нашій країні, на жаль, багато хто ще не розуміє (від слова "зовсім", як кажуть в соцмережах) специфіки не просто морської війни, а й навіть самої морської проблематики. Це не провина і не обвинувачення, звісно. Просто Україна - все ще держава із сухопутним мисленням. Ми звикли переважно їздити та воювати на конях, тачанках, БТР і танках. І переносити принципи сухопутної війни на море. "Чим більше танків - тим краще, чим більше гармат на кілометр фронту - тим ще краще".

 

На морі все не так або не все так. Дійсно, на Азовському морі є тотальна перевага РФ в корабельному і катерному складі. Близько 30 кораблів з артилерійським озброєнням та ще стільки ж або більше катерів з великокаліберними кулеметами, а в нас таких відповідно 3 та 7 (або 8). І що тепер? Капітулювати? Чи все ж таки проводити активні дії з використанням своїх малих сил? Турчинов закликає саме до цього. І в цьому підході, який до речі сповідує командування ВМСУ, він, на мою думку, абсолютно правий. Зауважимо, що поки ще діє Договір 2003 року по Азовському морю та Керченській протоці, це треба використовувати.

Мало хто знає, що одразу з появою на Азовському морі в вересні 2018 всього лише двох маленьких, але малопомітних для радарів, артилерійських катерів ВМС України з рішучими та злими севастопольскими екіпажами командування берегової охорони РФ наказало: «З Гюрзами (назва проекту катерів ВМСУ - АК) не зв’язуватись…».

Ще менше людей знає, що з вересня активні наступальні дії цих двох катерів (разом з катерами Маріупольського загону морської охорони) по ескортуванню торговельних суден, що йдуть до (з) Маріуполя та Бердянська, повністю припинили резонансні затримання у відкритому морі. Повністю! Динаміка зупинки суден для огляду кораблями і катерами Берегової охорони ФСБ РФ під час руху в Азовському морі після шаленого зростання влітку показала різке і стабільне зменшення восени: травень – 21; червень – 25; липень – 40; серпень – 14; вересень – 8; жовтень – 2; листопад – 0; з 1 по 15 грудня 2018 року – 0…

Відзначимо, що особливо зухвалі затримання суден береговою охороною ФСБ РФ в декількох милях від української берегової лінії, майже на бердянських пляжах, які багаторазово фіксувалися нами в травні-серпні 2018 року, з вересня 2018 теж припинилися. І це теж наслідок активної роботи дуже невеликих сил катерів ВМСУ і Морської охорони ДПСУ.

Одне зі свідчень на цю тему в дуже цікавих висловленнях зробив під час брифінгу 8 грудня 2018 року в Москві в прес-центрі МІА «Росія сьогодні» перший заступник керівника департаменту Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ віце-адмірал Олексій Вольський (розшифровка запису наша - мовою оригіналу):

 

«…Следующий виток напряженности и провокаций, нагнетаний напряженности в Азовском море начался примерно с августа текущего года, когда украинские пограничные катера начали с определенной регулярностью в радиоэфире заявлять, что если российский пограничный корабль или катер приблизится к ним на дистанцию меньше 20 кабельтовых, то по нему будет применено оружие. 20 кабельтовых – это 4 км.

Ровно за месяц до событий, которые произошли 24-26 ноября, 24 октября, осуществлялась очередная попытка провокационных действий, которая заключалась в том, что два бронекатера ВМС Украины “Лубны” и “Кременчуг” начали сопровождать судно под флагом Болгарии, которое вышло из Мариуполя (тобто супроводження – це вже провокація само по собі, на погляд РФ - АК). Причем, сопровождение это, опять же, осуществлялось с угрозами в отношении наших кораблей. Более того, кроме тех угроз, которые звучали в эфире, в отношении российских пограничных кораблей демонстрировалась боевая готовность артиллерийских установок. Артиллерийские установки направлялись в сектор нахождения наших кораблей и катеров. Необходимо отметить, что со стороны российских пограничных кораблей не было ни одного факта угроз о применении оружия в отношении катеров государственной пограничной службы и ВМС Украины...»

Додамо, що за даними нашої Моніторингової групи, ще один аналогічний інцидент, коли бронекатери ВМС України стали на заваді спробі кораблів Берегової охорони ФСБ зупинити в Азовському морі два ліванських суховантажних судна, мав місце і трьома днями раніше - 21 жовтня 2018 року.

 

Як вважав класик теорії морської могутності (Sea Power) американський адмірал Мехен (Alfred Thayer Mahan), море не бар'єр, а дорога. Незмінно програє той, хто розглядає море як дуже широкий «кріпосний рів» між собою і сусідом та добровільно віддає всі вигоди володіння морем, бо він врешті-решт виявляє, що сусід вже поставив море собі на службу. Морська міць полягає в свободі користування морем (в випадку Азову – його частиною) і заборону користування ним для противника.

Так, на морі ми ще дуже слабкі в засобах. Але маємо сильних духом військових моряків, що мріють відплатити РФ за Крим. Так, якщо ти ведеш активні операції та ризикуєш – в тебе можуть бути втрати, бо це війна і все передбачити неможливо. Але альтернатива тільки одна – поставити на прикол чи в музей навіть нові військові кораблі, та чекати, коли російський десант прийде до українського узбережжя не тільки Азовського, але й Чорного морів. До речі, те ж саме - поставити на консервацію - можна по аналогії зробити й з танками. Тому що без розумної активності на морі, яка має бути підтриманою з берега та повітря, ми врешті-решт зазнАємо поразки на суходолі.

Андрій Клименко

Loading...