«Цифра» у кожну хату. Нова телевізійна реальність

цифрове мовлення

З 1 серпня першими на цифрове телебачення перейдуть два регіони

Київська і Кіровоградська області першими в Україні переходять на цифрове мовлення.

З 1 серпня більшість телеканалів, які мешканці цих областей до останнього часу могли приймати на звичайну кімнатну або вуличну антену, будуть доступні лише з використанням тюнерів для прийому сигналу у цифровому форматі DVB-T2. З вересня на цифрове мовлення перейдуть і інші області України окрім окупованого Донбасу і Криму та районів, які прилягають до лінії фронту або кордонів з країною-агресором. В аналоговому доступі залишатимуться лише місцеві телеканали, які не мають цифрових ліцензій і загальноукраїнський канал з найбільшим покриттям «UA:Перший».

Що таке цифрове мовлення та хто надає послуги в Україні

Телевізійний формат DVB-T2, який працює в Україні є другим поколінням європейського стандарту телевізійного мовлення DVB-T. Він дозволяє на одній частоті розмістити до 6 каналів, завдяки технології стиснення даних. Досі в Україні було не дуже багато загальнонаціональних телеканалів не в останню чергу через обмеженість частотного діапазону.

Надавачем послуг цифрового телевізійного мовлення є ТОВ «Зеонбуд». Ця фірма отримала цифрову ліцензію від Нацради ще у грудні 2010 року і почала будувати мережу для передачі чотирьох мультиплексів (цифрових каналів, які можуть транслювати багато телеканалів – «Главком) по 12 каналів. Цікаво, що «Зеонбуд» отримав право самостійно обирати канали, які транслюватиме. Нині цифровий провайдер заявляє про можливість трансляції 32 телеканалів, які доступні для мешканців усіх куточків України.

цифрове мовлення1

«Зеонбуд» заявляє про можливість трансляції 32 телеканалів, які доступні для мешканців усіх куточків України

До цього переліку входять усі загальнонаціональні телеканали, регіональні філії суспільного ТБ («UA: Перший»), декілька місцевих каналів, які мають цифрові ліцензії. Після початку трансляції у «цифрі» український телеканал автоматично позбавляється ліцензії на аналогове мовлення. Виняток – суспільний телеканал «UA: Перший».

Коли і де запрацює цифрове мовлення

Україна разом з іншими країнами Європи і Азії мала перейти з аналогового на цифрове телебачення ще до 17 червня 2015 року відповідно до міжнародних зобов’язань за угодою «Женева-2006» (регіональна угода Міжнародного союзу електрозв’язку). Але на практиці Україна почала виконувати плани лише через три роки. Мешканці Київщини та Кіровоградщини першими в Україні втратять можливість зловити «картинку» на звичайну «рогату» антену. Якщо досі вони не знайшли альтернативу, то тепер точно  муситимуть стати або абонентом кабельного ТБ, або придбати «тарілку», або ж приймач європейського стандарту цифрового мовлення DVB-T2.

Перехід на «цифру» відбуватиметься в декілька етапів:

  • 1 серпня 2018 року — вимкнення аналогового мовлення на Київщині і Кіровоградщині - пілотних областях для запуску DVB-T2;
  • 31 серпня 2018 року —  вимкнення аналогового мовлення в усіх областях України, крім Луганщини, Донеччини, півдня Херсонської області і півночі Харківської, Чернігівської і Сумської областей, тобто районів, які межують з державою-агресором.

В аналоговому форматі залишиться доступний «UA: Перший» та його місцеві філії по всій країні, а також регіональні телеканали, які поки не мають цифрових ліцензій. Не вимикатимуть аналогове мовлення в інтересах національної безпеки також в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

До переваг, які мають відчути всі, хто досі користувався лише аналоговим сигналом, можна віднести якість картинки – у «цифрі» вона краща. Приймач (приставка) для прийому цифрового сигналу буде потрібна тим, у кого кімнатна антена, або антена, встановлена на даху будинку. Для тих, хто користується інтернет-телебаченням IPTV (OTT), послугами кабельних операторів, чи має супутникову тарілку, нічого не зміниться.

Чому Україна відстає

Розмови про перехід України на цифрове мовлення тривають ще з часів президентства Віктора Януковича. Тодішня влада навіть запускала кампанію із безплатного забезпечення тюнерами пенсіонерів. Попри це рішення про запровадження «цифри» весь час відтерміновувалося. Критики вбачали у такій неквапливості бажання зберегти широке покриття для контрольованих тодішньою владою телеканалів, адже «цифра» могла зрівняти усіх мовників у доступі до глядача. Та і забезпечити мільйони літніх людей безплатними тюнерами за рік-два було надзвичайно складно. Цікаво, що перший тестовий ефір у форматі DVB-T2 відбувся в Одесі в червні 2010 року, в той час як, наприклад, у Британії ВВС розпочала експерементальні трансляції у цьому форматі у 2008 році.

Після зміни влади процес переходу на «цифру» пішов активніше.6 квітня 2016 року Кабінет міністрів України визначив дату переходу країни на цифрове мовлення - 30 червня 2017 року. Щоправда, після цього рішення уряд ще кілька разів змінював терміни: спочатку на березень 2018-го, потім на початок серпня цього року. Процес зміну формату мовлення прискорив  президент. «План, який ви там розтягнули на два роки, неприйнятний. Часу у вас є до червня. Добре, до липня. Більше вам не потрібно», - так 19 квітня під час наради з питань протидії інформаційній агресії Росії.

Петро Порошенко звернувся до голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка. Це була реакція глави держави на пропозиції перенести впровадження «цифри» на наступний рік.

Скільки це коштує

Для прийому цифрового сигналу слід придбати цифровий приймач з можливістю передачі сигналу у форматі DVB-T2. Середня вартість приймача коливається у районі 400-500 гривень. На цьому витрати для простих українців закінчуються. Телеканали для глядача ефірного цифрового мовлення є безплатними. Натомість мовники, які хочуть транслюватися у «цифрі», мають оплачувати щомісяця провайдеру цю послугу.

Уряд за часів Януковича заявляв про реалізацію держпрограми з безплатного забезпечення цифровими тюнерами малозабезпечених громадян. У 2012 році Державний комітет телебачення і радіомовлення за результатами тендера уклав договір з ТОВ «Стронг Юкрейн» на постачання 685 тисяч телетюнерів для цифрового мовлення на суму 333,46 млн грн. Пізніше були закуплені ще майже 200 тисяч пристроїв. Але їх всіх не вистачило, аби задовольнити майже 1,4 млн заявок, які зібрали управління соцзахисту по всій країні. Бюджетом були передбачені кошти лише на 855 тис. заявок. Про це розповідав кілька років тому на той час директор департаменту телебачення і радіомовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення Сергій Абрамов.

За даними дослідження Індустріального телевізійного комітету, в Україні, якщо не враховувати окуповані території, близько 13,3 млн телевізійних домогосподарств, з яких близько 5 млн (37,5%) користуються аналоговим ефірним ТБ, а 2,5 млн домогосподарств (18,8%) користуються цифровим ефірним ТБ. За даними дослідження медіахолдингів «Медіа Група Україна» і StarLightMedia, аналоговий ефірний сигнал є єдиним телевізійним джерелом для 14,3% дорослого населення України віком старше 18 років. Тобто мова іде про 2-2,5 млн телевізійних домогосподарств, 70-80% яких, за даними експертів, перейдуть на «цифру», тобто використовуватимуть цифрові приставки DVB-T2 формату.

У Нацраді переконані, що населення здебільшого готове до відключення аналогового телебачення. Але про те, скільки ще потрібно було б закупити приймачів, аби задовольнити потреби незахищених верств ані в Міністерстві інформполітики, ані в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення не кажуть. Натомість радять для вирішення проблеми доступу до якісного телебачення звертатись до органів місцевого самоврядування і облдержадміністрацій. «За рахунок місцевої влади це питання можна вирішити», - сказав в коментарі «Главкому» член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

Хто заробляє на «цифрі»

Як вже зазначалось, провайдером-монополістом ефірного цифрового телебачення формату DVB-T2 в Україні стала компанія «Зеонбуд». Вона заявляє про покриття цифровим сигналом 95% території держави. Тривалий час справжніми власниками компанії, якій держава безальтернативно надала право доставляти цифровий телесигнал, називали членів сім’ї Віктора Януковича. Але у квітні 2016 року «Зеонбуд» розкрила свою структуру власності. Кінцевими її бенефіціарами станом на 31 грудня 2017 року через три офшорки значилися: громадяни Кіпру Деметрісу Фелласу і Реносу Мічалакі Янгоу (по 50% акцій у Burgerville Holdings Limited), громадянин Великобританії Томас Адріан Девід Майлс (100% Adisson Trading Limited), а також кіпріот Дякоу Грегоріса (100% Follberg Investments Limited).

цифрове мовлення2

У квітні 2016 року «Зеонбуд» розкрила свою структуру власності

Міністр інформполітики Юрій Стець був проти того, щоб перехід на цифрове мовлення в Україні пов’язували з фірмою, яка має таку непрозору власність. Адже оголошені офшорні компанії, підозрює міністр, можуть таки бути пов’язані з родиною екс-президента-втікача, а саме з його сином Олександром Януковичем, а також із Дмитром Фірташем і Ринатом Ахметовим. А якщо так – це загроза національній безпеці держави. 2 грудня 2015 року у Верховній Раді навіть був зареєстрований законопроект №3575 авторства Єгора Соболєва («Самопоміч»), заступника голови комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Олександра Опанасенка («Самопоміч») і Геннадія Кривошеї («Народний фронт») про націоналізацію ТОВ «Зеонбуд». Але документ не отримав позитивного схвалення навіть у профільному Комітет з питань свободи слова. Критики пояснювали: аби викупити ТОВ «Зеонбуд», потрібно 3-5 млрд грн, які слід буде заплатити з держбюджету. А держава наразі не може піти на такі значні витрати. Колишній гендиректор «Зеонбуду» Віктор Галич усі обвинувачення у тому, що до компанії мають стосунок родина Януковича, Фірташ чи Ахметов спростовував. У грудні 2014-го він помер. Новим гендиректором ТОВ «Зеонбуд» було призначено Ірину Алябьєву.

Попри непрозору власність компанії-провайдера, сьогодні питання націоналізації ТОВ «Зеонбуд» вже не стоїть. Аби не залежати від одного постачальника послуг, держава у майбутньому має намір створити власний мультиплекс у метровому діапазоні на базі концерн РРТ, тобто компанію, яка б так само як «Зеонбуд» могла бути провайдером цифрового сигналу, створюючи конкуренцію на цьому ринку. «Саме так держава не втратила вплив на телерадіомовлення України», - пояснює Сергій Костинський. Але ні про терміни реалізації, ні про вартість майбутнього проекту наразі говорити ніхто не готовий.

Прагнення створити альтернативу «Зеонбуду» цілком зрозуміле. Окрім турботи про безпеку країни, це непогані прибутки – за місяць близько 1,2 млрд гривень, не враховуючи Крим і окупований Донбас. Принаймні, саме такі дані наводить сам «Зеонбуд». Не слід забувати і про те, що після відмови від аналогового телебачення вивільняться частоти, за які зможуть поборотися мобільні оператори, аби розвивати покриття 4G, адже сьогодні високошвидкісний інтернет більш-менш стабільно працює лише у великих містах.

Михайло Глуховський

Главком

Метки: цифрове мовлення
Loading...