Повернення до аналогового мовлення не буде – підсумки засідання Комітету свободи слова

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики присвятив окреме засіданні переходу України на цифрове мовлення. Висновки не дуже втішні: Україна на цифру перейшла, але може втратити українського глядача.Повернення до аналогового мовлення не буде – підсумки засідання Комітету свободи слова, пише Детектор медіа.

19 вересня чергове засідання Комітету свободи слова було присвячено вимкненню в Україні аналогового ефірного телебачення та вирішенню проблем із забезпеченням права громадян на інформацію.

 

На думку голови Комітету Вікторії Сюмар («Народний фронт»), питання переходу України з аналогового на цифрове мовлення є стратегічним для держави і його варто було б розглянути на засіданні Ради національної безпеки й оборони. «Але ми бачимо, що нічого не відбувається, а натомість ми опинилися в ситуації, коли телерадіокомпанії можуть стати заручниками монопольного становища (провайдера цифрового ефірного ТБ. – ДМ). І громадяни України є заручниками в цій історії. Тому ми й займаємося цією темою. Ми хочемо напрацювати рекомендації для відповідальних органів, і потім запитати, що вони зробили для вирішення проблем. У монополіста – оператора цифрового мовлення, компанії «Зеонбуд», у 2020 році закінчиться ліцензія, і я хочу подивитися на той склад Нацради, який наважиться повторно переоформити ліцензію монополії», – сказала пані Сюмар.

 

Нагадаємо, компанія «Зеонбуд» є фактично монополістом з надання послуг цифрового мовлення, маючи чотири ліцензії загальнонаціонального провайдера цифрового ефірного телебачення. Державний Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення, який був і є фактично монопольним оператором аналогового ефірного ТБ, неодноразово висловлював бажання стати провайдером цифрового мовлення, але поки що не отримав ліцензії Нацради. При цьому КРРТ є підрядником «Зеонбуду» з обслуговування цифрових передавачів, більшість із яких встановлені саме на вежах Концерну.

 

«До переходу на цифру КРРТ отримував плату за трансляцію аналогового сигналу. Тепер їм треба обслуговувати їхні вежі, але у них немає надходжень від трансляції аналогового мовлення. І це тепер збиткова структура, яку повинна утримувати держава для того, щоб вона давала можливість працювати монополісту – компанії “Зеонбуд”. Логічно було б переглянути цю ситуацію щодо монополії, – вважає Вікторія Сюмар. – Ми потрапили в кілька пасток: з покриттям, з передавачами, з монополією, зі збитковим КРРТ».

 

Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Леонід Євдоченко заявив, що покриття цифровим телебаченням території України не зовсім відповідає тим цифрам, які були задекларовані «Зеонбудом». Щоправда, останній має намір добудувати свою мережу. Пані Сюмар уточнила, скільки громадян України і яка територія України сьогодні лишилася без мовлення. «У мене таких цифр немає, – сказав пан Євдоченко. – Може, у Нацради є. На сьогодні в обласних державних адміністраціях є гарячі лінії, куди дзвонять люди і збирається інформація від населення».

 

«Давайте говорити чесно, ніхто не має говорити, що все населення України має бути стовідсотково забезпечене цифровим мовлення. Тому що є й природні білі плями. Ліцензійні зобов’язання “Зеонбуду” передбачають, що 95% населення має бути забезпечене сигналом», – сказав голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко. За його словами, Нацрада разом з «Українським державним центром радіочастот» (УДЦР) робили виїзди, заміри, які показали, що іноді людині треба просто підняти антену на кілька метрів і сигнал з’являється.

На думку пана Артеменка, перехід на цифру хоч і є політичним рішенням, але він дозволяє розвивати економіку, новітні технології, звільняти частоти для інших мовників, зокрема для радійників. «Але поки процес іде дуже складно. За результатами відключення в Кіровоградській області у нас близько 150 звернень громадян, які скаржаться не стільки на відсутність сигналу, скільки на відсутність телетюнерів. Ми звернулися до уряду й ОДА, щоб вони знайшли гроші для малозабезпечених на сет-топ-бокси. Колись найдешевші тюнери коштували 250-300 грн, зараз через великий попит – від 800 до 2 тис. грн», – зазначив голова Нацради.

Друга, за його словами, проблема – це білі плями. Цю проблему вирішить тільки встановлення додаткових передавачів. Голова Нацради підтвердив, що з переходом на цифру КРРТ перетворився в орендодавця веж і втрачає великі кошти. «КРРТ поки не став оператором цифрового мовлення, не отримав ліцензію. Що робити? Будувати мультиплекс – це дуже довго. Ми просили прем’єр-міністра передбачити КРРТ компенсацію. Пастки на кожному кроці, тому, думаю, що потрібна робоча група, як в інших країнах, при главі уряду», – заявив Юрій Артеменко.

Метки: цифровое телевидение
Loading...