Роскошь и руина: впечатления львовского урбаниста от Днепра (ФОТО)

Львовский урбанист и блогер Александр Шутюк посетил Днепр спустя 8 лет. Своими впечатлениями о нашем городе он поделился на своей ФБ-страничке. Больше всего, Александра удивили блеск и нищета мегаполиса, соседствующая ну совсем уж рядом. Вот часть его наблюдений.

1

- Минулі рази я бував у Дніпрі 7-8 років тому. Тоді спеціально їхав, щоби подивитися на його сучасну архітектуру, яка дуже відрізнялася від усього, що будувалося тоді в Україні та виглядала найбільш закордонно та стильно. Я гуляв широкими дніпровськими проспектами та смакував - ось Роттердам, ось Берлін, а он там вже майже американські хмарочоси. І все це біля широкого та повноводного Дніпра - що ще потрібно місту, щоби бути ефектним та самобутнім? На той момент я ще не встиг побувати ні у справжніх Нідерландах, ні у справжньому Берліні, тому все це справляло на мене враження.

З того часу мої погляди на те, що важливо для здорового міста дещо змінилися і тому було цікаво знову опинитися там та порівняти свіжі відчуття із колишніми. Спойлер - враження виявилися суттєво іншими, помітно контрастнішими та значно менш оптимістичними.

2. Якщо говорити про архітектуру, то більшість найпомітніших сучасних будівель Дніпра були збудовані за проектами архітектора Олександра Дольника. Ось, наприклад, офісно-житловий комплекс Енігма, який виглядає прибульцем чи-то з Нідерландів, чи-то зі Скандинавії.

3. Прямо навпроти ще один комплекс- Каскад-Плаза, який для померлого у 2013 році Дольника став одним із останніх.

4. Ще один із пізних проектів Дольника - торговий центр Пассаж на центральному проспекті Яворницького. Подейкують, що у якийсь момент популярність автора цих проектів у Дніпрі зросла настільки, що одним із критеріїв крутості серед місцевих багатіїв став пункт "замовити щось у Дольника".

5. Стриманий вдень Пасаж особливо ефектно виглядає вночі, коли вмикається динамічна підсвітка фасаду. Це фото, до речі, з 2011 року.

6. Поряд із деякими торговими центрами чи офісниками ті ж забудовники облаштовували сквери та громадські простори, які дуже контрастують із тим, за що відповідає саме місто. Якість матеріалів та виконання така, що якби не кириличні вивіски, то цілком можна було би сплутати із якоюсь німецькою торговою вулицею.

7. Якість вкладання плитки та бруківки вражає, особливо зважаючи, що це робилося майже 10 років тому.

8. Всі такі сквери від девелоперів зроблені дуже якісно технічно, але часто виникає враження, що тут думали в першу чергу про дорогий та стильний вигляд, а вже потім про зручність. Взяти хоча би ці кам'яні лавки - виглядають вони стильно, коштують явно дуже дорого, але спокійно сидіти на них можна лише в теплу погоду - взимку ви відморозите на них дупу за кілька секунд. Власне, на фото якраз чи не єдиний випадок, коли я бачив, щоби на них хтось сидів - всі інші рази вони стояли порожніми.
Кинувся у очі і ще один момент - у багатьох цих елітних житлових комплексах вечорами світилося буквально по кілька вікон і загалом вони справляли враження незаселених, хоча і збудовані вже майже 10 років тому.

9. Це місце колись задумувалося, як пішохідний бульвар, але згодом один із ресторанів відгородив центральну частину разом з деревами скляними стінами та зробив там свій літній майданчик. Замість повноцінного громадського простору вийшла якась резервація для обраних з двома транзитними коридорами з боків.

10. Фонтан все ж залишився ззовні, але з цією скляною стіною став виглядати дивно. Але це все придирки та лірика порівняно з тим, як виглядає велика частина простих міських тротуарів.

11. Показане вище все ж виняток, значно частіше вулиці виглядають якось так. Дніпро - місто для сильних та вправних.

11

12. Навіть на центральних вулицях тротуар може раптово закінчитися.

13.

13

14. На фоні цього переходу бордюри заввишки 15 см вже можна вважати пониженими. До слова, цей шлях веде із центру міста на набережну - там за білбордом "вина мира" скромно заховався Дніпро, той що ріка.

15. Так і підмиває назвати Дніпро містом контрастів, але рівень контрасту тут частенько вилазить за звичні рамки. Розкіш та тотальна розруха тут можуть знаходитися не на сусідніх вулицях, а просто на протилежних сторонах одієї. Як ось тут - ліворуч фешенебельний готель у стилі Нью-Йорка 1920-х років, праворуч - покинутий старий будинок із заколоченими вікнами та згорілим дахом.

16. І таких прикладів десятки. Ось симпатичний житловий будинок із кафешкою на першому поверсі. Зверніть увагу, що газова труба пофарбована у темно-коричневий колір. Виявляється, так теж можна.

17. Руїна просто навпроти нього. Загалом виглядає так, що поява нових крутих новобудов тут не призводить до ланцюгової реакції пожвавлення життя на вулиці. Складається враження, що більшість таких об'єктів з'явилися не тому, що це було обгрунтовано ринковим попитом та економікою, а радше як іміджеві проекти дуже багатих власників, які насправді заробляли гроші у зовсім інших галузях. Якщо це справді так, то темні вікна ввечері та малолюдні громадські простори вже не дивують.

18. Ще одна знаменита дніпровська будівля - відкритий у 2012 році комплекс Менора, який є найбільшим у світі (!) єврейським культурним центром.

19. Прямо навпроти Менори - фабрика Володарького, промислова будівля, яка роками стояла покинутою, аж поки не знайшовся інвестор, який вирішив облаштувати у ній офісний центр. Але щось пішло не так і будову із майже завершеним фасадом покинули вдруге, так і не заселивши.

20. Нові фасадні панелі поступово відвалюються, деякі вікна вже розбиті, весь низ розписали графітчики. Сумне видовище.

21.

21

22. А такий вид відкривався з вікна мого готелю. Прикро, що часто у такому жалюгідному стані знаходяться досить гарні старі будинки, які могли би бути окрасою міста та чудовим доповненнячм його атмосфери.

23. Деякі такі старі будинки реконструйовують із надбудовою кількох (чи кільканадцяти поверхів) - така реновація по-дніпровськи. На цьому фото, до речі, також проект архітектора Дольника.

24. Як і у багатьох містах України, автомобіль у Дніпрі міцно засів на самій верхівці піраміди міської мобільності та підім'яв під себе все інше.

25. Всюди, де це фізично можливо, тротуари завалені припаркованими автівками.

26. Одна із найцентральніших площ з купою дорогих торгових центрів та барів також давно має вигляд суцільної парковки без жодного дерева. При цьому навіть обговорення проекту її реконструкції на архітектурному воркшопі, у якому я також брав участь, крутилося довкола того, що не можна зменшувати кількість паркомісць, бо це вдарить по розвитку місцевого бізнесу. Це при тому, що крізь площу та поряд проходять тролейбусні та трамвайні маршрути, а у перспективі має додатися ще й гілка метро.

27. Площа перед ринком Озерка також вся потонула у автомобілях.

28. Заради справедливості, останнім часом місто почало ремонтувати деякі вулиці, але переважно це зводиться до перекладання асфальту, тротуарної плитки та появі парканів вздовж тротуарів. Ні нових дерев, ні паркувальних кишень, ні велоінфраструктури. Звісно, практично відразу на тротуарах починають паркуватися. Вангую, що плитка, яка на таке навантаження не розрахована, скоро почне тріскати.

29. Хоча може це ще не всі паркани поставили (сарказм). Взагалі кілометри парканів на міських вулицях це зло, а на тихій вулиці типу цієї, це зло у квадраті.

30. Перехід.

30

31. Ось це мабуть найадекватніша з побачених оновлених вулиць. Так, паркування так само ялинкою, але у пониженні і паркомісця чергуються з деревами.

32. Оскільки автомобіль у Дніпрі міцно стоїть на вершині піраміди пріоритетів, пішохід повинен страждати та відчувати свою нікчемність якнайчастіше. Ось ми підійшли до перехрестя, а переходу немає. А де ж він? - удивляется блогер.

33. А оооон-де перехід.

33

34. Звісно, робити такі гаки мало кому подобається і люди починають скорочувати собі шлях та перебігати. Чи стало від цього безпечніше? Мабуть ні. Тут би порадіти, що у Львові не так, але наша Комісія з безпеки дорожнього руху днями якраз проголосувала за ліквідацію пішохідного переходу на площі Соборній.

35.

35

36. Ремонт колісниці у польових умовах.

37. Колись мені з гордістю розказув один знайомий, що вулиці у Дніпрі такі широкі, щоби було зручно возити містом південмашівські ракети.

38. Не знаю, наскільки часто тепер вулицями возять ракети, але звичайним водіям така ширина смуг мабуть дозволяє з комфортом вести авто та в той же час переписуватися у месенджері.

39. Для порівняння - так виглядає схожа за значенням вулиця у французькому Ліоні. У півтори дніпровські смуги тут втиснули три смуги руху та смугу паркування, а на решті площі облаштували велодоріжки та широкий прогулянковий бульвар.

40. При цьому Дніпро має прекрасний потенціал, щоби вирішити задачу пересування мешканців за допомогою громадського транспорту. Вже зараз тут є досить розгалужена трамвайна мережа з парком у 260 вагонів, чимало з яких у 2011-13 роках закупили вживаними у німецьких Дрездені та Берліні.

41. Ширина вулиць практично всюди довзволяє спокійно організовувати виділені лінії та зручні безпечні зупинки і там де вони є трамваї добряче розганяються вже зараз навіть попри не надто добрий стан колії..

42. Але на перехрестях трамваям все одно доводиться подовгу стояти на світлофорах, чекаючи поки проїде потік машинок, та обурено дзеленчати на тих, хто зупиняється поперек колії.

43. Поки у Львові ламають списи через висоту платформ, у Дніпрі чимало трамвайних зупинок виглядають так.

43

44.

44

45. Окрім трамвая, у Дніпрі є також і тролейбусна система, яка перевозить вдвічі менше пасажирів, ніж трамвай (35 млн. пасажирів на рік проти 76).

46. Але найбільші надії міська влада покладає не на трамвай чи тролейбус, а на метро. Так-так, у Дніпрі є ще й метро, яке працює з 1995 року, але більшості містян від цього ні холодно, ні спекотно. Дніпровський метрополітен складається із однієї лінії завдовжки 7 км та шести станцій і щорічно перевозить вдесятеро менше пасажирів, ніж трамвай. Проблема у тому, що діюча лінія знаходиться у протилежній стороні від центру міста з його активностями, а частина станцій взагалі опинилася серед промзон та приватного сектора.

47. Не дивно, що з таким розташуванням станцій дніпровський метрополітен, як справді масовий транспорт наразі не відбувся.

48. Будівництво ще трьох станцій у центрі міста надовго перейшло у стан анабеозу і їхні будмайданчики на десятиліття стали невід'ємною частиною міського пейзажу.

49. Останнім часом будівництво метро різко активізувалося. Теперішня міська влада поставила перед собою мету обов'язково завершити та запустити довгобуд. Рік тому місто взяло близько 300 млн. євро кредиту у ЄІБ та ЄБРР і турецька будівельна компанія Limak активно взялася за роботу. У інтернетах пишуть, що тунелі будують за супершвидкою технологією, а дизайн станцій буде розробляти архітектурне бюро Захи Хадід. Запустити потяги на нові станції обіцяють у 2021 році.

50. До запуску нових станцій метро (якщо все піде за планом) ще кілька років, але вже зараз деякі міські депутати та архітектори говорять про те, що після цього трамвай з проспекту можна буде забрати, бо "навіщо вони будуть дублювати одне одного?" та залишити лише маршрутки. Думки про те, що трамвай, як не крути, має на порядки розгалуженішу мережу і місця їх зустрічі можуть стати зручними пересадковими вузлами, які загалом підсилять міську систему громадського транспорту в них, схоже, не виникає.
Боюся, Дніпро має всі шанси стати прикладом того, як побудова метро призводить до втрати фінансування наземним громадським транспортом, після чого той остаточно загинається.
Звісно, з дивана дуже легко давати поради, але мені видається, що ці гроші зі значно більшою користю (хоча можливо і меншим пафосом) можна було би використати на розвиток трамвайної мережі - реконструкцію колій, налаштування пріоритету на перехрестях, сучасне обладнання для депо і т.п.

51. До речі про маршрутки - у Дніпрі досі активно використовують сараї на базі Газелі та Мерседеси Спрінтери.

52.

52

53. Ви мабуть помітили, що я досі ні слова не згадав про велоінфраструктуру. Воно й не дивно, бо у місті її, схоже, взагалі немає. Принаймні я за тиждень не побачив жодної велодоріжки чи бодай велопарковки та зустрів аж двох роверистів (один із цих відчайдухів на фото).

54. Зважаючи на вигляд дніпровських дощоприймачів, відсутність роверистів на вулицях не дивує.

55. Що ще вам розказати? На будинках можна побачити адресні таблички з хвильками, зроблені за новим міським брендбуком.

56. Нові вуличні смітники ніби натякають перехожим, що час закурити.

57. Цікаву історію розказали про одну з найвідоміших будівель міста - недобудований готель Парус. Його почали зводити у 1970-х, але потім будова зупинилася, бо всі гроші перекинули на підготовку до московської Олімпіади-80, а потім все так і залишилося - на десятиліття покинутий бетонний каркас став водночас найпопулярнішим у місті неофіційним оглядовим майданчиком та місцем самогубств. Причому облаштувати у ньому готель тепер вже не вийде - висота поверхів у ньому менша, ніж дозволяють сучасні будівельні норми. Вийшов такий собі чемодан без ручки - і нести важко, і фіг викинеш. Кажуть, зараз недобудом зацікавився канал National Geografic, який пропонує його підірвати та задокументувати процес і ще й заплатити за це місту кругленьку суму.

58. Ще трохи про архітектуру. На місці, де колись збиралися будувати 50-поверховий хмарочос, поки з'явився тимчасовий торговий центр із контейнерів. Цікава ідея, хоча побачити тут тимчасовий сквер мабуть було би приємніше.

59. Брутальні лавки на даху, майже як у Швейцарії.

60. Але розчаровує те, що вулиця поряд фактично перестала існувати, як багатофункційний простір для міського життя та перетворилася на запаркований задвірок.

61. Картину трохи розбавляє хіба що одинока фігура Гомера Сімпсона.

62. Хоча загального враження це не змінює. Можливо це і справді задвірок, а за рогом нас чекає щось принципово інше?

63. На жаль ні, за рогом картина та сама. Суцільне паркуваня, вузькі тротуари, глухі фасади.

64. Місцями ситуацію намагаються виправляти. Ось тут дерево посадили. Хоча порівняно з довжиною цих глухих стін це крапля в морі.

65. Цікаве рішення -у дворі одного з офісників облаштували автостанцію.

66. Вид на центр зі сторони набережної.

66

67. Так тиждень мого перебування у Дніпрі поступово добіг кінця і враження порівняно із попередніми моїми поїздками туди вийшло кардинально іншим. Цього разу склалося враження, що всі ці фешенебельні новобудови з темними вночі вікнами та мегапроекти це чи то декорація, яка намагається приховати справжню картину, чи то уламки колишньої успішності. В будь-якому випадку, місту, населення якого за останні два десятиліття зменшилося на понад 200 тис., явно варто задуматися, чи все воно робить правильно.

Полный текст можно почитать по ссылке

Метки: "Днепр", Архитектура, Город, транспорт
Loading...