Павел Дегтяренко рассказал, как живет наше ракетостроение без России

650x433

Как уже сообщал "Днепр вечерний", глава Госкосмоса Павел Дегтяренко дал обширное интервью Цензору. 

В частности, журналисты Цензора поинтересовались, как наше ракетостроение чувствует себя после разрыва производственных связей с враждебной Россией.

По словам Дегтяренко, специалисты были готовы к такому развитию событий.

- По-перше, замовлення почали знижуватись не у 2014-му, а в 1991 році. Кремль ставив перед своїми підприємствами завдання відмовитися від зовнішніх джерел постачання ракетно-космічної техніки та компонентів. Але заміна постачання комплектуючих з України потребувала величезних витрат від російських підприємств. Тому цей процес відбувався досить повільно. Ті українські підприємства, які зрозуміли, що така політика РФ не на рік, а назавжди, - почали шукати замовлення на інших ринках. За ці роки вони змогли переорієнтуватись таким чином, що коли все впало остаточно у 2014 році, ці підприємства не критично залежали від російських замовлень. Зараз цей досвід вимушені підхоплювати і ті підприємства, які вважали, що російські замовлення можуть бути вічно.

По словам Дегтяренко, ситуация на разных предприятий - неодинаковая.

- Це, звісно, негативно відбилося на усіх підприємствах, але дуже різною мірою. Зараз наше завдання спільними зусиллями шукати замовлення на інших ринках для тих підприємств, які дуже постраждали і зазнали великих збитків. А якщо інтегрально по галузі взяти, то у 2014 році наші гривневі надходження трохи "просіли". У 2015-му зрівнялись з 2013-м, далі пішло зростання десь відсотків на 20-25. Якщо дивитись у валюті, то ми у 2014-2015 роках "просіли" приблизно наполовину. Сподіваюся, що наступного року вийдемо на баланс з 2013 роком, але вже без замовлень з Росії.
У наших підприємств є ім’я на світовому ракетно-космічному ринку. Наші потенційні замовники прекрасно розуміють, де ми кращі за інших, де ми гірші за інших, чим ми можемо бути корисні не лише у міжнародних багатосторонніх проектах, а і у двосторонніх відносинах. Тому є контракти, є перспективи укладання нових контрактів.

Цензор поинтересовался, как обходимся без российских комплектующих.

- Дуже багато матеріалів і комплектуючих наші підприємства отримували на замовлення від російських підприємств. Зараз це все потрапило під ембарго і ми вимушені шукати матеріали і комплектуючі на інших ринках. Але, як кажуть, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Паралельно з пошуками постачальників нових матеріалів ми опановуємо і критично нові технології. У ракетній техніці така специфіка: якщо ти поміняв щось у конструкції, то повинен повторити все експериментальне відпрацювання, щоби підтвердити надійність того, що полетить у космос. З іншого боку, і технологія не стояла на місці. Зараз, опановуючи нові матеріали, ми опановуємо і нові технології. Дуже активно наші підприємства освоюють вуглець-вуглецеві композитні матеріали, вуглепластик і 3D-друк, інші технології. Засвоюючи нові технології, ми теж робимо великий крок вперед. Адже при комплексній заміні матеріалів і технологій та ж конструкція стає краще. І це для нас теж певний чималенький крок уперед. Тому розрив відносин з РФ - це не тільки погано!

Как выяснилось, несмотря на то, что без России вполне обходимся, кое-что действительно ценное мы и в самом деле потеряли.
- Ми втратили дуже гарну обсерваторію в Євпаторії, з величезним радіотелескопом. Це викликало у нас додаткові труднощі в проекті створення національної супутникової системи зв’язку "Либідь". Ми були вимушені майже заново складати станції прийому під Києвом. Ці антени значно меншого розміру, але вони на сучасному технологічному рівні, з сучасною електронікою. Всі можливості, за винятком великого радіотелескопу, відновлені.

К счастью, в отличие от Крыма, наши ракетчики ничего не потеряли на временно оккупированных территориях Донбасса.

- Там були підрозділи наших підприємств, переважно складського типу, ми майже нічого не втратили, - подчеркнул Дегтяренко.

 

Метки: КБ «Южное»
Loading...